Людина, друг, частина нашої історії

Він умів
жити.

По-справжньому. Сміятися, дружити, йти вперед, цінувати прості моменти й збирати поруч своїх людей.

Дивитися фотографії ↓

Гортайте. Тут багато життя.

Кілька кадрів

Таким
ми його знали

Теплі моменти: з друзями, собаками, на тренуванні та службі
01—04
СильнийСправжнійЗ гуморомСвій

Не прощання

Для кожного
він був своїм.

Хтось згадає його жарт. Хтось — дорогу, розмову чи звичайний день, який тепер став важливим.

Тут можна усміхнутися. Можна затриматися довше. Можна трохи посумувати. Усе це — пам’ять.

01

«Є люди, після яких залишаються не гучні слова, а десятки історій, які хочеться розповідати знову.»
Завжди в русі

Спорт, дорога, робота — йому було важливо жити на повну силу.

Вірний своїм

Людям і тим, кого одного разу впустив у серце.

Те, що залишається з нами

Віра. Честь. Незалежність.

Його подвиг — наш обов’язок пам’ятати.

Його життя — наш заклик іти далі.

Ми тримаємо небо, за яке він віддав усе.

І пам’ятатимемо його завжди.

Поки пам’ятаємо

Він поруч
у наших історіях.

Розкажіть сьогодні одну з них тим, хто його знав, та поділіться дописом.

Посилання скопійовано